Олексій Богомольний: «Ми в ситуації, коли ідемо слухати швидше своїх, ніж закордонних, бо свої актуальніші і потужніші»

Молодий столичний колектив OMANA за досить короткий час свого існування встиг привернути увагу чималої слухацької аудиторії. Проект колишнього гітариста Vivienne Mort, «Холодного Сонця», Despot – Олексія Богомольного запропонував слухачам шалену суміш гранжу і прогресиву, поєднану з чіпляючими тестами та складними музичними полотнами та, без сумніву, став справжнім музичним відкриттям минулого року. Отож, портал «UA ROCK» вирішив поспілкуватись з лідером гурту про його участь в різних музичних колективах до створення власного проекту, цьогорічний сезон Koza Music Battle, стан вітчизняного музично простору та ще багато чого цікавого.

Ти з початку 2000-х активно брав участь в різноманітних музичних проектах. Тут тобі і тернопільські гурти «Холодне Сонце» та «Despot», і столичний «Vivienne Mort». Як ми помітили, найчастіше тебе запитують про досвід роботи саме в останньому колективі, не зважаючи на те, що все починалось в рідному для тебе Тернополі, звідки й бере відлік твоєї музична кар’єра. Отож, хотілось би поцікавитись як участь в тернопільських колективах вплинула на твоє подальше формування як музиканта та митця в рамках вже в рамках власних музичних проектів?

В Холодному Сонці мені поставили задачу вивчити всі пісні гурту за 2 тижні, оскільки через місяць вже мав бути концерт. Це була мега школа для мене. Мені 15 і Василь Гоцко, вокаліст ХС, був тим, ким треба, щоб направляти юного «розгільдяя» в правильне русло. Despot – група, яку я заснував разом з своїм однокласником Тарасом Дециком. Ми робили те, що нам подобалось і якось дружно пройшли в український фінал Global Battle of the Bands. Залишити Despot – це було найважче для мене у переїзді в Київ. Це як перше кохання (посміхається).

Коли взагалі вперше виникла ідея створити власний проект? Це були якісь особисті амбіції чи цілком прагматичний крок, зумовлений відсутністю колективів, де можна було б зреалізувати якісь свої ідеї?

Це було після Vivienne Mort. Були певні цікаві пропозиції спробувати приєднатись до інших гуртів. Але з однієї сторони я хотів робити своє, а з іншої не уявляв з ким я б міг гармоніювати краще ніж з Даною і Глібом з VM. Загально на півтора роки  я якось випав. А потім зрозумів, що пора взяти себе в руки, вчитись і пробувати. Треба було розламати обмежене бачення того гітариста, яким я був і зрозуміти як пишеться пісня, а не риф чи соло. Коли в мене було 40 демок, я вибрав кілька і пішов до Гліба з VM. Так ми почали мій сольний проект Bohomolnyi.

Як взагалі з’явилася OMANA і звідки така незвична назва? Зізнаюсь чесно, що, зіткнувшись вперше з вашим міні-альбомом, назва не змотивувала його тоді послухати. Лише почувши випадково трек «Новий світ», я вирішив прослухати нарешті весь ЕР. Отож, логічне питання: наскільки подібний, так би мовити, брендинг був виправданим?

В групі ми виросли на Димній Суміші. І вони в одній з пісень співали “Ілюзія, Омана”. Думаю це підсвідомо відклалось у нас. Кілька разів ми думали змінювати назву Bohomolnyi, коли зібралась жива група. Зі сторони радили не міняти назву. Назва Bohomolnyi починала вже укорінюватись в слухачів. Але ми ж група і почали робити нові пісні разом. Андрій Кукуруза, барабанщик, думає як все зробити, щоб звучало не банально. Павло Романчук, басист, фільтрує гармонії і стилістику. Якраз перед записом “Пригод Сковороди в Сузір’ї Великого Пса” вирішили, що це буде реліз вже як групи OMANA. Може під назвою Bohomolnyi я якось сольно ще запишу якийсь електронний блек метал (посміхається). А OMANA це явно заряджена жива група.

Свій дебютний міньйон ви записували на REVET Sound у Сергія Любинського (aka Knob). Як взагалі враження від співпраці. Як розповідали нам музиканти, які мали досвід роботи з Сергієм, він, безумовно, є професіоналом своєї справи, але його перфекціонізм інколи змушує добряче позлитись, хоча й розумієш, що його поради можуть довести трек до ладу. Прокоментуй, будь ласка!

Спочатку я записав з Кнобом перші 2 трека Bohomolnyi. Після того в мене був такий ефект, що я вивчив pro tools, базові принципи музичного продакшну і записав вдома 2 EP Bohomolnyi. От так от він наштовхнув мене до того, що мені ще треба вчитись і розвиватись. До Кноба треба іти знаючи, що ти хочеш та з розумінням того, як ти це будеш робити. Запис міньйона OMANA проходив злагоджено, бо ми були підготовлені. Я бачу як зараз наш барабанщик вже готується до нових записів. Кноб розширив його мислення. Басист теж став в рази серйозніший в підході до музики. Як підсумок, ти заходиш мрійником на REVET Sound, а виходиш просвітленим.

Як взагалі відбувається процес написання нових композицій?

Я пишу скелети пісень вдома і висилаю хлопцям, щоб вони написали барабанну і басову партії. На репетиціях ми перебудовуємо пісню – щось відкидаємо, щось додаємо. Намагаємось, щоб була певна динаміка від початку та до кінця. До речі, на «Пригодах Сковороди...» жодна пісня не повторюється по структурі. Потім пишемо демо на пре-фінальний варіант в домашніх умовах. Після того вже можна іти писатись на студію. Всі слова до пісень на «Пригоди Сковороди...» я переписав прямо перед записом: постало завдання пов’язати пісні в історію викрадення Сковороди інопланетянами.

Цьогоріч ви брали участь в Koza Music Battle та дійшли до півфіналу. Як взагалі враження від цьогорічного сезону: наскільки багато сильних колективів? Чи спробує OMANA поборотись за перемогу наступного року?

Ми взяли участь, оскільки минулий сезон залучив безліч колективів з інших міст і батл вийшов за межі Тернополя. Цей сезон був дуже яскравий, приблизно 90 учасників. Всі 8 груп які вийшли до пів-фіналів сильні і цікаві. Виходить Коза влаштувала таку собі фестивальну весну місту з купою концертів. Наступного року ми не будемо брати участь. Ми не ставили перемогу як головну мету участі. Спочатку ми переписувались з Козою, щоб влаштувати свій концерт у місті, а так як насувався батл – виступили вже в його рамках. Це дало нам нові знайомства, аудиторію, хороший досвід і запал на майбутнє.

Не так давно у вас відбувся спільний концерт з гуртом Мерва. Наскільки давно ти знайомий з колективом? Яка була роль Омани на цьому виступі?

Особисто я не знайомий з Петром Зарудним. Я був на парі концертів Merva десь починаючи з 2006. Якраз вживу я їх зацінив. Про роль Омани на концерті, - часто на концерти запрошують 1-2 групи для «підігріву». На київський концерт для цього вибрали Оману. Тісно нам не було. Задача обох гуртів зарядити слухачів живою енергією. Мерва професіонали, а ми амбіційні (посміхається).

Яка пісня з репертуару гурту, за твоїм спостереженням, отримала чи не найбільшу популярність. Як гадаєш: чому саме вона?

«Останнє Побажання». Ще коли ми її записували Кноб, відмічав, що це «хітяра». Плюс на неї був кліп і вона більше поширювалась. Але, можливо, ще «Секрет», бо там є фраза «Омана затягує» (посміхається).

Які подальші плани розвитку гурту: що зроблено, а що лише поки в планах?

Загально після концерту з Мервою ми сідаємо і пишемо план на літо-осінь. Маємо туди вмістити концерти по різним містам України, записи нових пісень та релізи. Поки що в нас на літо заплановано 2 фестивалі: «Тарас Бульба» і «СоснаФест».

Ти досить довго на вітчизняній сцені, отож цікаво почути: як змінився вітчизняний музичний простір за минуле десятиліття та які подальші перспективи вітчизняної альтернативної музики в ньому?

Головна тенденція: музика стала якіснішою. В нас тут просто музичний бум. Зараз така кількість цікавих і крутих груп, що кожні вихідні маємо по 1-3 концерти. Ми в ситуації, коли ідемо слухати швидше своїх, ніж закордонних, бо свої актуальніші і потужніші. Серйозно, в мене плейлисті більше наших релізів 2016-го року, ніж закордонного. Плюс деякі наші групи вже виступають на тих самих майданчиках, що й західні артисти. В нас такий потужний імпульс на сцені, як колись був спалах блек-металу в Норвегії та Швеції.

І питання, що досить опосередковано стосується предмету нашої розмови: нещодавно Президент підписав наказ про заборону ряду російських компаній, зокрема під заборону потрапила і соціальна мережа Вконтакті, отож, як, на твою думку, подібна заборона вплине на поширення української музики серед слухацької аудиторії?

Гадаю, що ми просто перебудуємо та вдосконалимо схеми поширення музичної діяльності на інших ресурсах. ВК і так постійно мінявся і починав відживати себе. Наприклад, було в рази легше поширювати музику, коли ми лише починали з Vivienne Mort. За перший місяць розсилання запрошень відгукнулось більше 2000 людей (тоді кожні 8 год можна було запрошувати 40 людей). Користувачі слухали і більше звертали увагу на щось нове. Коли спочатку з’явились репости – друзі оцінювали, що ж ти зарепостив. Зараз більше звертають увагу на картинку, ніж на прикріплену пісню. В той же час стіна ВК почала більше засмічуватись. Маємо в стрічці репости всіх бажаючих виграти айфон, купу реклами з орієнтацією на низький IQ, більше репостів чогось одномоментного, ніж особистого вираження. Плюс нова зміна з аудіозаписами: в них по-тихенько почали запихати рекламу. Музиканти поширювали музику у ВК, бо там була певна маса потенційних слухачів. Тепер, скоріш за все, більшість людей перейде на ФБ – відповідно більше музики стане у ФБ. І тут є позитиви. Це буде своєрідний фільтр, бо треба більше фантазії, щоб поширювати музику у новій мережі. І це буде поштовх подумати над новими інструментами і подачею. А ще ФБ відкритіший для закордонного слухача.

Насамкінець що б ти побажав слухацькій аудиторії?

Бажаю всім побільше позитиву! Якщо Ви раптом опустите носа, подивіться скільки всього є довкола. Як розваг, так і корисної інформації. Ми живемо в час можливостей і світ в рази відкритіший перед нами ніж, припустим, перед нашими батьками.