Сумський гурт «ZOER» поділився дебютним міні-альбомом

Молодий сумський колектив «ZOER» лише тиждень тому презентував свій другий за ліком сингл «Бурбон», а вже вчора зранку музиканти поділились з шанувальниками дебютним міні-альбомом під назвою «Вона Була Всесвітом». Записували матеріал для нової платівки на місцевій студії звукозапису «ЖИВОЙ.ЗВУ», а зведенням і мастерингом займались спеціалісти з харківської студії «N.C.Records».

До слова, композиції «Бурбон» та «Закута» раніше побачили світ у вигляді двох перших синглів гурту і з незначними змінами увійшли до представленої платівки.

«Збірку відкриває трек "Страх Публіки", що розповідає про героя, який є соціофобом, він закритий від світу, звик жити у пітьмі. Це своєрідний гімн інтровертів, до речі саме з цієї пісні і почалася історія гурту "ZOER". Впевненим стуком в двері за треком страх публіки вривається трек "Бурбон", що продовжує історію представленого раніше соціофоба, в його житті з'являється дівчина, яка до нього не байдужа. Соціофоб не може відповісти взаємністю, [ред. – оскільки] він емоційно спустошений. Проходить деякий час і герой починає сумувати, що зробив свою "найбільшу помилку в житті"», - поділився з читачами нашого ресурсу вокаліст колективу Дмитро Ящук.

Композицію «Закута» було створено ще за кілька років до заснування колективу, проте повноцінне студійне звучання вона отримала лише нещодавно. Саму ж композицію побудовано навколо сюжету героя, що після розлуки з коханою людино не може викинути її образ зі своєї голови, оскільки вона забралась в глибокі закутки серця. Ця драматична історія та її музичне втілення безумовно знайде відгук в душах слухачів.

Титульна ж композиція «Вона Була Всесвітом», як зізнаються музиканти, народжувалась в справжніх муках.

«Ми дуже довго підбирали звук синтезатора, вносили якісні правки: існує 11 версій цієї пісні. Сам трек розповідає про визнання героєм факту, що дівчина була для нього всесвітом, всім тим, що його оточує, всім тим, що у нього є лише втративши її герой це розуміє», - зізнався Дмитро Ящук.

Врешті, якщо ви бажаєте підтримати подальшу творчість колективу, то ми рекомендуємо придбати нову платівку на офіційному бендкемпі хлопців.

НАША ДУМКА:

Інколи може справді здатись, що в світі стало надто багато музики, а вся нова музика створює підозріле враження, що ти десь це вже чув. Воно й не дивно, оскільки тренди невпинно змінюються: деякі зникають, деякі ж навпаки повертаються і в переосмисленні музикантів отримують цікаве переосмислення або ж не досить вмілий мікс з іншими музичними напрямками. Саме така ситуація з дебютним міньйоном сумчан з гурту «ZOER», яким в першій платівці вдалось представити звісно не ідеальний, проте далеко й не поганий заміс зі стоунера (хоча я б радше сказав зі софт-стоунера), альтернативи та інді-стилістики.

Зрозуміло, що це для музикантів в рамках даного колективу лише перші кроки і такий стильовий мікс звучить дуже і дуже непогано: якщо б я раптом потрапив на концерт гурту, то безперечно така музика мене б прокачала, але при поверненні додому я б навряд шукав би їх треки аби додати до своїх аудіозаписів. Парадокс в тому, що все наче канонічно: є і перевантажене гітарне звучання (в «Страх Публіки»), і повторювані гітарні рифи (у всіх, окрім «Вона Була Всесвітом»), відчуваються гранжеві та блюз-рокові впливи, проте на виході отримуємо досить таки стерилізований саунд в якому губляться всі позитивні моменти. Окремих зауважень потребує вокал. Здається, що хлопцям треба серйозно попрацювати над артикуляцією вокалу та зведенням, оскільки частину слів я зміг розібрати лише з другого-третього разу.

На цьому фоні якісно виділяється титульна композиція, в якій хлопці відійшли від наслідування стоунера та чи не найкраще змогли показати для мене щось власне та своє. Тут і аранжування не ріже вуха і вокал, що про нього говорилось вище, звучить пристойно. Гадаю, що хлопця необхідно відштовхуватись саме від досвіду цієї композиції в подальшому, позаяк очевидно, що за нею дуже велика робота.

На жаль, так уже сталось, що слухач має змогу ознайомитись винятково з кінцевим продуктом роботи і години студійної роботи та вся пов’язана з нею «кухня» лишається поза межами платівки. Однак я все-таки схиляюсь до того, що форма, що її надали музиканти своєму творінню також говорить багато. Отож, перед нами в тематичному плані концептуально однорідна платівка з досить міцним сюжетним центром навколо якого обертаються так чи інакше всі композиції. Якщо при першому вибірковому прослуховування композицій з міньйону сюжетний стрижень проглядається вкрай важко, то при другому ти починаєш підсвідомо розуміти емоційну цілісність та головну ідею альбому.

«Вона Була Всесвітом» - це переживання, це спроба поглянути на свої страхи, осягнути всю метафізику буття, щоб врешті зрозуміти, що лише «Вона Була Всесвітом»...

Автор: Олександр Іващенко

Рецензія: Олег Шпинта